Новини

Минулого тижня завершила свою роботу XVI міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми інтелектуальної власності", яка проходила в м. Ялта (АР Крим).

Учасники конференції брали участь у секціях, які охоплювали актуальні на сьогодні питання в інтелектуальній сфері. Мали можливість поспілкуватися із міжнародними експертами, поділитися досвідом та обговорити плани на майбутнє щодо вдосконалення роботи у багатосекторній галузі як інтелектуальна власність.

Організаторами заходу виступили Державний департамент інтелектуальної власності (Держдепартамент), Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), Європейське патентне відомство (ЄПВ) та Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

Актуальною стала секція про "Використання об’єктів авторського і суміжних прав у сфері публічного виконання", яка зібрала за круглим столом спеціалістів з різних країн, які поділилися досвідом.

Так, Богуслав Плута, директор Організації колективного управління (ОКУ) ZPAV Республіки Польща, прокоментував те, що важливим є визначення тарифів винагороди за використання авторського права. Він вважає, що у вирішенні цього питання слід спиратися на економічні дослідження, які дадуть інформацію про реальну цінність музичних творів для користувачів.

- На жаль, зараз тарифи встановлює держава – на власний розсуд. А тарифи ці мали б бути вищими, адже твори, про які йдеться, варті більшого, аніж за них платять, - розповів Богуслав Плута.

Цікавою та гострою в обговоренні була секція – "Боротьба з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності".
Сергій Нікулеско, начальник управління контролю за виконанням законодавства у сфері інтелектуальної власності Держдепартаменту, виступив з доповіддю на тему "Актуальні проблеми та особливості боротьби з порушенням прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет під час використання програмних продуктів, несанкціонованого запису фільмів (комкордингу) та під час публічного використання музичних творів у закладах громадського харчування, побутового обслуговування".

Олена Орлюк, директор НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України поділилася своїми думками з приводу правопорушень у сфері інтелектуальної власності та шляхів їх вирішення:

"Існують певні аспекти проблеми, які потрібно вирішувати комплексно. Так законодавча база потребує не вдосконалення самих законів, положень чи кодексів, а розробки підзаконної нормативно-правової бази, яка б об’єднала різні відомства й правоохоронні органи: Міністерство внутрішніх справ України, прокуратуру, судові органи. Кожен з них відіграє свою роль у процесі виявлення правопорушення, доведення його до суду та прийняття рішення щодо нього, і тому потрібні розробки саме на рівні підзаконної бази, а в деяких аспектах – навіть спільної для вищезазначених органів влади. Зважаючи на актуальність узагальнення практики щодо розгляду правопорушень у сфері інтелектуальної власності, слід вдосконалювати та збільшувати кількість постанов Пленуму Верховного суду України. Такі узагальнення вже мають місце на рівні Вищого господарського суду України, і це добре для вирішення справ щодо правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Але на рівні Пленуму Верховного суду України такі узагальнення з’явилися тільки у сфері авторського та суміжних прав.

Невирішеною залишається й проблема практики правозастосування та її вдосконалення: іноді виявляється невідповідність між галузевим законодавством – спеціальним і загальним – та процесуальними моментами. Треба брати до уваги й складність самих справ щодо правопорушення у сфері інтелектуальної власності: іноді наслідком певних обставин може бути відмова в порушенні судової справи чи передачі документів до суду.

Проблема правопорушень у мережі Інтернет є загальною: вона існує не тільки в Україні, а й у країнах СНД, і там стурбовані масштабністю цього питання. Головна проблема в складності доведення в суді самого факту правопорушення, адже на момент його фіксації на території України провайдер часто перебуває за кордоном – тож виникають складності у веденні таких справ. Щоправда існує багато договорів між Україною та іншими державами, які регулюють такі справи. Однак питання правозастосування цих договорів теж потребує вдосконаленні.

Я вважаю, що визначальним є об’єднання країн СНД у спільних скоординованих діях у боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності в питаннях неправомірного використання контрафактної продукції та інших об’єктів інтелектуальної власності.

Аналіз вищезазначених проблем за останні 6 – 7 років показав, що ситуація змінилася на краще. Правоохоронні органи напрацьовують досвід – цей процес тривалий, оскільки справи щодо правопорушень у сфері інтелектуальної власності є досить новими. Період творення законодавчої бази в цьому напрямі для України вже позаду – тепер справа тільки за її вдосконаленням.

Треба подякувати Держдепартаменту інтелектуальної власності за проведення таких конференцій: фахівці-учасники отримують можливість обговорити проблемні питання й поділитися досвідом у виборі оптимальних шляхів для їх вирішення", – зробила висновок Олена Орлюк.

Також під час конференції під егідою Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) було проведено нараду експертів, присвячену національному брендингу в країнах з перехідною економікою. Модератором секції була координатор проектів відділу ВОІВ зі співробітництва з деякими країнами Європи та Азії Сауле Тлевлесова.

Міжнародний консультант із Швейцарії Хелен Лом та європейський експерт з інтелектуальної власності з Великобританії Рональд Марчант розповіли про актуальність та специфіку теми брендингу.

– Національний брендинг, імідж країни, репутація – ці питання сьогодні є надзвичайно актуальними. І країни, і комерційні компанії конкурують між собою на світовому економічному ринку. А щоб мати переваги перед конкурентом, достатньо зробити дві речі: продемонструвати світові, чим країна вирізняєтеся серед інших, і що саме може запропонувати. Вирізнятися ж важливо не лише рівнем якості, але й показниками цін.

Фахівці ВОІВ, працюючи над проектом, присвяченим національному брендингу, намагаються з’ясувати, яким чином інтелектуальна власність, зокрема в галузі знаків для товарів та послуг і географічних зазначень, може бути корисною для процесу національного брендингу. ВОІВ уже допомагала розробити брендинг приватним організаціям і компаніям. А тепер ми намагаємося знайти можливості для допомоги країнам з перехідною економікою в питаннях розробки національного брендингу щодо знаків для товарів та послуг і географічних зазначень, – повідомили експерти.

Отже, можна сказати, що міжнародний діалог з актуальних питань інтелектуальної власності був цікавим, змістовним і корисним.