Наукові події

09 грудня 2011 року у приміщенні Київського регіонального центру НАПрН України (м. Київ, вул. П. Орлика, 3) відбулося засідання круглого столу на тему «Плагіат в умовах інформаційного суспільства: витоки явища, способи попередження та боротьби».

Організатором круглого столу виступив Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

У роботі круглого столу взяли участь представники академічних установ (КРЦ НАПрН України, НДЦ правової інформатики НАПрНУ, НДІ приватного права та підприємництва НАПрНУ, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України тощо), представники вищих навчальних закладів (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київський університет права НАН України, Національний авіаційний університет, Інститут інтелектуальної власності Національного університету «Одеська національна юридична академія» в м. Київ тощо), представники органів державної влади (Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України, Державна служба інтелектуальної власності), представники Українського інституту науково-технічної і економічної інформації, представники преси (газети «Юридичний вісник України», «Юридична Газета», «Юридична практика», журнали «Інтелектуальна власність», «Теорія і практика інтелектуальної власності» тощо), представники адвокатських компаній та патентних фірм, та інші.

Робота заходу розпочалася з вітального слова керівника відділу зв’язків з державними органами та міжнародними організаціями Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, д.ю.н., академіка НАПрН України Скрипнюка Олександра Васильовича. Він зазначив, що проблема плагіату нині є надзвичайно важливою для нашого суспільства, а її вирішення має носити комплексний характер. Саме тому доцільно підтримати цей захід, запропонований НДІ інститутом інтелектуальної власності НАПрН України.

З вступним словом до учасників заходу звернулася директор НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, д.ю.н., член-кореспондент НАПрН України Орлюк Олена Павлівна.
Вона наголосила на важливості проведення подібних заходів в світлі кричущих прикладів здійснення плагіату, які відбулися останнім часом, як в академічних колах, так і у видавничій діяльності. Зокрема, у ході виступу було згадано про резонансну справу порушення авторських прав на ряд юридичних видань, у тому числі науково-практичних коментарів, Теліпком В.Е. та видавництвом ЦУЛ, що нині знаходяться у процесі судового розгляду. Зокрема, за заявою Національної академії правових наук України щодо порушення авторських прав на Науково-практичний коментар Конституції України було порушено кримінальну справу за ст. 176 КК України, яка нині передана до суду.
Орлюк О.П. наголосила на тому, що ні у кого не викликає сумнівів той факт, що кінцеве рішення стосовно порушення будь-яких прав в процесі судових спорів приймає виключно суд, який оцінює надані сторонами докази. Хоча і зміст творів авторів, чиї права порушені, і результати судово-експертних та науково-експертних досліджень дають підстав говорити про наявність підстав для порушення як кримінальної справи, так і подання судових позовів, про які вже неодноразово подавалися публікації в юридичних виданнях. Орлюк О.П. зазначила, що як керівник закладу, який опікується проблемами інтелектуальної власності, у тому числі захисту прав інтелектуальної власності, вона вважає за свій не лише професійний, але й громадянський обов’язок не залишатися осторонь даної проблеми.
Разом із тим Орлюк О.П. зазначила, що усі фахівці у сфері інтелектуальної власності дуже добре знають, як довго тривають справи, пов’язані із захистом порушених прав, у тому числі судові спори. Правовий інструментарій є дієвим, але він часто запізнюється в процесі реагування на порушення прав. Саме тому у питаннях, що стосуються плагіату, надзвичайної важливості має набувати значення громадського осуду. Адже проблема плагіату – це не проблема, що має і може вирішуватися у суто юридичній площині. Це і проблема етики, проблема моралі, проблема виховання, проблема правової культури населення, etc. Їх необхідно вирішувати комплексно та спільно, заради чого, зокрема, і було зібрано даний круглий стіл.
Було піднято й питання дотримання авторських прав при написанні навчально-методичних робіт, учбових курсів тощо, використання таких курсів при створенні електронних баз даних ВУЗів України.
Також директор інститут наголосила на необхідності суттєвого підвищення рівня дисертаційних досліджень, що проводяться нині в України. Навела приклади плагіату, який допускається у роботах та навела факти, коли виявлення плагіату перед захистом стало підставою для зняття робіт із захисту. Наголосила на доцільності застосування технічних засобів при проведенні перевірок дисертацій на плагіат, однак разом із тим зазначила на наявні вади програми «Антиплагіат», що використовується при перевірці дисертаційних досліджень, та про негативні наслідки її використання в нині існуючому вигляді.

Під час роботи круглого столу з доповідями виступили наступні співробітники НДІ інтелектуальної власності НАПрН України:

1. Штефан Олена Олександрівна (к.ю.н., доцент, зав. відділу авторського права та суміжних прав НДІ інтелектуальної власності НАПрНУ) представила доповідь «Плагіат: поняття, ознаки, відповідальність».
У доповіді було розкрито зміст такого правопорушення у сфері авторських прав як плагіат. На підставі аналізу чинного законодавства визначено: перелік об’єктів, щодо яких можливий плагіат; кваліфікуючі ознаки плагіату; комплекс авторських прав, які порушуються у випадках плагіату; а також наводиться можлива відповідальність за дане правопорушення.

По закінченні доповіді відбулася дискусія щодо співвідношення понять «плагіат» та «компіляція», порушено питання правового статусу таких об’єктів авторського права як словник, а також питання правомірності перекладу цитат.

2. Андрощук Геннадій Олександрович (к.е.н., доцент, зав. лабораторії правового забезпечення розвитку науки і технології НДІ інтелектуальної власності НАПрНУ) виголосив доповідь на тему: «Плагіат у науці: досвід Польщі – уроки для України».
У доповіді було розкрито поняття «плагіату» за законодавством Польщі, здійснено порівняльний аналіз із визначенням вказаного поняття за законодавством України. У контексті виступу було вказано на вади та недоліки визначення поняття «плагіат», що існує нині у чинному законодавстві України, а також запропоновано у проекті Закону про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту».
Виступаючий наголосив на тому, що плагіат – це явище, з яким стикається уся міжнародна спільнота, наводив численні приклади реагування громадськості та органів державної влади іноземних держав на факти плагіату. Зокрема, у доповіді були наведені приклади санкцій, які можуть бути застосовані за вчинення плагіату науковцями, викладачами та студентами як за законодавством Польщі, Чехії, Німеччини, інших країн, так і згідно статутних документів вищих навчальних закладів.
Крім того було порушено питання про розподіл прав інтелектуальної власності між студентами та вищими навчальними закладами щодо об’єктів права інтелектуальної власності, які були створені студентами в межах їх навчальних програм.
Також підіймалося питання невірного використання терміну «плагіат». Як підсумок було зазначено, що відбулося еволюціонування поняття «плагіат», крім того було наголошено, що слід розмежовувати поняття «плагіат» та позадоговірне використання об’єктів авторського права.

По завершенні доповіді відбулося обговорення поняття «ремікс», питання створення похідних творів, обговорили програму «Антиплагіат», в контексті цього було запропоновано необхідність запровадження технолого-правового методу при визначенні плагіату.

3. Горська Катерина Олександрівна (к.філ.н., доцент, зав. сектором авторського права НДІ інтелектуальної власності) виступила з доповіддю на тему: «Способи боротьби із плагіатом в Україні та за кордоном».
Доповідь була присвячена прихованим формам плагіату: реферування, рерайт, переклад творів (буквальний переклад, вільний тощо), цитування (перенасичення цитатами), компіляція, самоплагіат (переписування одних і тих же свої робіт) тощо.
На підтримку своїх висновків доповідач представила результати статистичного дослідження з питань вчинення плагіату, що було проведено серед студентів 1-5 курсів деяких факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зазначені результати виявили, що студенти досить часто не розуміють суті поняття «плагіат», не вважають його негативним явищем. Цікаво, що серед стимулів до здійснення плагіату студенти зазначають наступні чинники: викладачі не наголошують при наданні завдань, що реферат, курсова, диплом мають бути оригінальними творами; ефект «натовпу» (так роблять усі); відсутнє засудження цього явища з боку суспільства; неавторизований контент в Інтернеті; відсутність поінформованості щодо дозволених меж цитування тощо.
Наприкінці виступу були запропоновані способи боротьби з явищем «плагіату», серед яких було наголошено на необхідності формування в суспільстві думки, що плагіат є негативним та шкідливим явищем.

По завершенні доповіді відбулася дискусія щодо поняття самоплагіат, недоцільності включення його як юридичного терміну в чинне законодавство, а також розуміння того, що будь-який здобувач наукового ступеня має за вимогами чинного законодавства публікувати результати своїх досліджень у наукових статтях та проголошувати на науково-практичних конференціях, використовувати при написанні монографій (якщо їх наявність є кваліфікуючою ознакою) та обов’язково використовувати у дисертаційних дослідженнях.
Учасники круглого столу ділилися прикладами, коли відомі у світі фахівці вимушені публікувати одні й ті ж самі свої доповіді у різних національних чи міжнародних виданнях, і це є або вимогою щодо виконання грандів на наукові розробки, або видання просто зацікавлені у таких публікаціях.
Саме тому поняття «самоплагіат» необхідно дуже обережно використовувати, розуміти, що це не є юридичною категорією, і жодним чином не змішувати його із поняттям плагіату.

Окрім співробітників НДІ інтелектуальної власності з доповідями також виступили наступні учасники круглого столу, представники науки та вищої освіти України.

Литвиненко Олександр Євгенович (д.т.н., професор Національного авіаційного університету, розробник української програми «Антиплагіат») виступив з доповіддю на тему: «Практика експлуатації комп’ютерної системи порівняльного аналізу електронних текстів в Національному авіаційному університеті».
У доповіді було висвітлено історію створення комп’ютерної системи порівняльного аналізу електронних текстів в Національному авіаційному університеті та її подальшого використання в університеті. Було наголошено на позитивних зрушеннях щодо якості робіт студентів університету після запровадження такої програми. Також були висвітлені ті технічні поліпшення в роботі програми, що відбулися з моменту її створення.
У ході доповіді було продемонстровано роботу вищезазначеної програми, її технічні можливості, а також наведено приклади висвітлення національними ЗМІ даної програми.

Після виступу відбулася жвава дискусія щодо необхідності вдосконалення роботи програми, про зловживання цією програмою в системі ДАК (доповідач, зокрема, зазначив, що розробники програми офіційно не передавали її до органів державної влади), про правомірність включення до баз даних програми робіт, з якими здійснюється порівняння, тощо.

З доповіддю на тему: «Проблеми неавторизованого контенту у видавничій діяльності» виступив к.філ.н., Віце-президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Теремко Василь Іванович.

У доповіді було наголошено на кричущих прикладах плагіату у суспільстві, у тому числі – у видавничій сфері. Разом із тим Теремко В.І. зауважив, що правовими засобами практично неможливо побороти такі явища як плагіат, наводячи приклад діяльності ЦУЛ. Судові спори будуть затягуватися, будуть створюватися фірми-клони, що вже можна побачити, застосовуватися будь-які інші засоби уникнення відповідальності та продовження порушень. Саме тому проблему плагіату слід вирішувати комплексно.
Як висновок доповідач зазначив, що плагіат – це соціальне явище, і що боротися з ним слід шляхом зміни менталітету наших громадян, підвищення рівня етики та морального самоконтролю.

Після чого відбулася дискусія щодо поняття неавторизованого контенту.

Бойко Алла Анатоліївна (д.філ.н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка) виступила з доповіддю «Сучасний стан української гуманітарної науки: питання академічного плагіату».<>br / У доповіді основну увагу було приділено питанням академічного, викладацького плагіату, який полягає в тому, що авторські роботи талановитих студентів (дипломні роботи, курсові тощо) використовуються викладачами без посилання на авторів, чи будь-якої переробки під час написання власних статей, навчальних посібників, підручників тощо. Було поставлено питання про механізми захисту студентів від таких дій викладачів. Також доповідач звернула увагу на те, що в нашому суспільстві багато людей взагалі не розуміють, що таке плагіат, тим паче не замислюються над його шкідливими наслідками.

Перед закінченням круглого столу виступив директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України Широков Володимир Анатолійович, який торкнувся питань необхідності створення якісного українського електронного словника. Також доповідач проінформував присутніх про роботу в цьому напрямку, що ведеться в Українському мовно-інформаційному фонді.
У кінці виступу Володимир Анатолійович презентував директору НДІ інтелектуальної власності Орлюк О.П. виданий Фондом електронний словник – «Інтегрована лексикографічна система «Словники України», версія 1.04».

На завершення директор НДІ інтелектуальної власності Орлюк О.П. подякувала усім присутнім, зауважила на важливості проведення таких заходів та наголосила на тому, що проведений круглий стіл, присвячений проблемам плагіату в умовах інформаційного суспільства, відкриває серію науково-практичних заходів, що будуть проводитися Інститутом, та мета яких буде спрямована на залучення громадської уваги до цієї проблеми та її комплексне вирішення.