Науково-дослідний інтелектуальної власності НАПрН України долучився до розробки євроінтеграційних законопроєктів про захист комерційних таємниць.
9 листопада 2026 року у Верховній Раді України зареєстровано пакет із трьох урядових законопроєктів, розроблених за активної участі фахівців Інституту. Ініціатива покликана вдосконалити правове регулювання захисту ноу-хау та бізнес-інформації, адаптувавши національне законодавство до права Європейського Союзу.
Йдеться про такі проєкти законів:
✎ «Про захист комерційних таємниць» (реєстр. № 16217);
✎ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за правопорушення, пов’язані із комерційними таємницями» (реєстр. № 16218);
✎ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту комерційних таємниць» (реєстр. № 16219).
Експерти НДІ інтелектуальної власності НАПрН України працювали над текстами документів у складі міжвідомчої робочої групи разом із представниками УКРНОІВІ (IP офісу), Міністерства економіки та довкілля України, Верховного Суду, Антимонопольного комітету України, Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України, а також європейськими партнерами.
Головна мета напрацьованих змін — імплементація положень Директиви (ЄС) 2016/943 та створення дієвого механізму захисту бізнесу від неправомірного отримання, використання або розкриття комерційних таємниць.
Базовий законопроєкт № 16217 вперше пропонує комплексне врегулювання цієї сфери та визначає:
✑ критерії правомірного і неправомірного використання комерційної таємниці;
✑ процедури, способи захисту та умови відшкодування збитків;
✑ механізми забезпечення конфіденційності інформації безпосередньо під час судового розгляду;
✑ правила застосування судових заборон, заходів забезпечення позову та коригувальних заходів;
✑ принцип пропорційності та запобігання зловживанню процесуальними правами;
✑ порядок оприлюднення судових рішень про порушення прав на комерційну таємницю.
Супровідні законопроєкти (№ 16218 та № 16219) гармонізують із цими новаціями норми Кримінального та Цивільного кодексів України. Розробка пакету документів відбувалася на виконання рекомендацій Європейської Комісії щодо приведення українського законодавства у сфері інтелектуальної власності до стандартів ЄС.
