07 травня 2026 р. відбувся круглий стіл «Захист права інтелектуальної власності: сучасні тенденції та виклики».
Захід було проведено у межах виконання наукової теми: «Удосконалення законодавства та механізму реалізації захисту прав інтелектуальної власності в умовах післявоєнного відновлення України» (РК УкрІНТЕІ № 0122U201829). До участі були запрошені співробітники НДІ інтелектуальної власності НАПрН України та представники Національної асоціації адвокатів України, Навчально-наукового гуманітарного інституту Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, Український інститут експертизи сортів рослин (УІЕСР). За тематикою круглого столу були представлені наступні наукові доповіді:
«До питання про конструкції недійсності прав у сфері захисту прав ІВ».
Сергій Вавженчук, д.ю.н., професор, провідний науковий співробітник відділу промислової власності і комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності НДІ інтелектуальної власності НАПрН України (виконавець теми).
«Окремі питання використання ШІ у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності».
Олена Штефан, д.ю.н., професорка, головний науковий співробітник відділу захисту прав інтелектуальної власності НДІ інтелектуальної власності НАПрН України (керівник теми).
«Компенсація у системі способів захисту права інтелектуальної власності».
Анатолій Кодинець, д.ю.н., професор, директор НДІ інтелектуальної власності НАПрН України.
«Медіація у сфері інтелектуальної власності».
Євгенія Недогібченко, наукова співробітниця відділу питань захисту прав інтелектуальної власності НДІ інтелектуальної власності НАПрН України (виконавець теми).
«Актуальні питання захисту права інтелектуальної власності».
Андрій Шабалін, к.ю.н., ст. дослідник, завідувач відділу захисту прав інтелектуальної власності НДІ інтелектуальної власності НАПрН України (керівник теми).
За підсумками роботи круглого столу були сформульовані наступні рекомендації щодо окремих питань удосконалення захисту права інтелектуальної власності:
1. За результатами доповіді Сергій Вавженчук вказує на проблему відсутності, на сьогоднішній день судові рішення Верховного Суду України, які б відображали практику застосування такого способу захисту права, як «визнання прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) недійсними» та відповідні правові позиції. Такий стан побічно може свідчити про: 1) непопулярність на рівні правозастосовної судової практики означеного способу захисту прав; 2) тривалий строк розгляду судових справ у сфері захисту прав інтелектуальної власності та не велику їх кількість.
Отже, існує необхідність у вироблені відповідних судових позицій в аспекті вищезазначеного.
2. У своїй доповіді Олена Штефан зосередила увагу на кількох аспектах використання ШІ у судочинстві України та зарубіжних країн. Було підкреслено, що на законодавчому рівні ані в Україні, ані у законодавстві ЄС межі використання, способи використання ШІ при здійсненні судочинства процесуальним законодавством не визначені. Використання ШІ у судочинстві регулюється морально-етичними нормами.
Перша проблема є загальною і стосується використання ШІ при розгляді справ. Дослідження співвідношення можливостей використання ШІ судами та учасниками судового процесу (сторонами, їх представниками, судовими експертами, спеціалістами тощо) свідчить про певне порушення балансу прав, коли судді активно, у своїй професійній діяльності використовують ШІ, тоді як для учасників судового процесу використання ШІ, може призвести до настання негативних наслідків — від відмови у прийнятті процесуальних документів, створених за допомогою ШІ, до анулювання свідоцтва адвоката (позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю).
Друга проблема, на якій була зосереджена увага — розгляд і вирішенні справ щодо захисту прав ІВ, коли ШІ використовувався при створенні об’єктів права ІВ. В межах вирішення зазначеної проблеми виникає нагальна потреба у ревізії методик щодо проведення експертизи в сфері інтелектуальної власності. Це пояснюється тим, що дослідження об’єктів на відповідність їх критеріям охороноздатності, як об’єктів права ІВ, буде потребувати застосування додаткових знань, які дозволять виявити відсоток застосування ШІ при їх створенні, а відтак і визначити, чи були вони створені в результаті інтелектуальної творчої діяльності людини (автора), чи згенеровано ШІ.
Окреслені питання це сучасні виклики, що є результатом розвитку цифрових технологій, не мають однозначного вирішенні ані в Україні, ані в зарубіжних країнах та потребують комплексного дослідження для ефективного вироблення правових підходів, закріплених у законодавстві для вирішення проблем, пов’язаних із використанням ШІ у судочинстві. Це може включати розробку чітких стандартів і правил для забезпечення надійності, достовірності та прозорості процесуальних документів створених ШІ.
3. У своїй доповіді Анатолій Кодинець зосередив увагу на питаннях компенсації та відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права ІВ, зокрема, науковець вказує, про те, що, наразі, у законодавстві України не закріплена можливість виплати компенсації за порушенням прав на комерційну таємницю.
Порядок та розмір компенсації замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності згідно ст. 432 ЦК України має визначатися законом.
На відміну від спеціальних законів, які закріплюють компенсацію як спосіб судового захисту як авторських прав, так і прав промислової власності, зміни до ЦК України від 20.03.2023 р. передбачають два різні способи судового захисту:
Застосування разової грошової виплати замість вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності чи вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності.
Застосування компенсації замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Різниця у правовому механізмі між ними залишається невизначеною.
4. Доповідь Євгенії Недогібченко була присвячена питанням медіації в сфері інтелектуальної власності, за результатами якого, дослідниця вказує на необхідність закріпити в українському законодавстві на імперативному рівні необхідність проведення «першої зустрічі сторін з медіатором до початку судового процесу за певними категоріями справ, зокрема, у спорах щодо умов ліцензійних договорів, договорів про передачу майнових прав тощо; у договорах у сфері інтелектуальної власності (ліцензійні договори, ліцензії на використання об’єкта права ІВ, договори про передання виключних майнових прав та про створення за замовленням і використання об’єкта права ІВ тощо) прописувати пункт про обов’язкову медіацію у разі виникнення спору між сторонами.
5. За результатами доповіді Андрій Шабалін вказує, що питання пов’язані із захистом права ІВ все ж залишаються актуальними. Це пов’язано із значним розвитком технологій, зокрема і в оборонній сфері, процесами євроінтеграції, модернізацією приватноправової бази (прийняття в першому читанні проєкту нового Цивільного кодексу України (Кодексу приватного права), вироблення нових економічних підходів — формування «розумної економіки».
Таким чином, вищеозначені правові тренди будуть визначати основні напрями теоретичних досліджень спрямованих на вирішення проблем практичного характеру, вдосконалення законодавства щодо сфери захисту права інтелектуальної власності.
