Плагіат у науці та вищій освіті – саме ця актуальна, особливо в контексті дотримання академічної доброчесності в освіті, тема зібрала до дискусії учасників круглого столу, що проводився

15 травня Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності в межах щорічного Всеукраїнського фестивалю інновацій. 

Усі присутні мали можливість почути позицію юристів щодо питання плагіату та отримати корисну інформацію та практичні поради: як уникати плагіату у дослідженнях та наукових роботах. 

Модератором заходу виступила Катерина Сопова, заступник керівника Центру експертних досліджень, к.ю.н., патентний повірений, судовий експерт. Пані Катерина також представила   доповідь на тему «Плагіат чи правомірне запозичення?», в якій розкрила основні види плагіату в науці та на прикладі основних структурних елементів літературного твору розглянула їх  охороноздатність, розвінчуючи усталені міфи про те що саме відносити до плагіату. Особливий інтерес аудиторії викликали конкретні кейси правомірного та неправомірного запозичення фрагментів творів.

Спікери також звернули увагу на явище «самоплагіату» та його тлумачення з позиції юридичної науки. Генадій Олександрович Андрощук, головний науковий співробітник, к.е.н., доцент, консультант Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти у своїй доповіді з оригінального назвою «Плагіат в "прокрустовому ложі" права: проблемні питання» наголосив на  некоректності термінології «академічний плагіат» та «самоплагіат» та необхідності створення Кодексів етики у науці та вищий освіті.

Цієї ж точки зору дотримується і Євгенія Недогібченко, науковий співробітник НДІ ІВ, яка звернула увагу присутніх на «жаргонний» характер цього терміну, який не може бути застосований на законодавчому рівні.  На практиці, - говорить пані Євгенія, -  під ним розуміють дублікат публікацій. Така дія в окремих випадках також вважається прийнятною і не відноситься до порушень академічної доброчесності.

Катерина Семенюк, аспірантка НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, у своїй доповіді на тему «Розмежування плагіату від некоректного цитування» навела статистичні дані про плагіат у науці в таких країнах як США, Великобританія, Україна та інших країнах, розкрила правила цитування, а також основні ознаки некоректного цитування.

Завершила захід Валентина Троцька, завідувач сектору суміжних прав із темою «Розмежування між неправомірним і правомірним використанням частини твору без згоди автора», де на прикладах судової практики пояснила що можна вважати випадками вільного використання творів.

Питання методів боротьби з плагіатом, очікувано, викликало жвавий інтерес учасників, що охоче дискутували щодо ефективності використання комп’ютерних програм як інструменту для пошуку запозичень текстів, відсотків унікальності дисертаційних робіт, протиправності вимагання довідки про відсутність плагіату та доцільності введення правил цитування.