29 вересня 2022 року на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Шоста Всеукраїнська науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО, ІНФОРМАЦІЙНОГО, ІНТЕРНЕТ ПРАВА ТА ІТ ПРАВА», яка була організована Кафедрою інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права Львівського національного університету імені Івана Франка. Співорганізатором конференції виступив Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної Академії Правових Наук України.

Участь в конференції прийняли науковці з різних регіонів України (Київ, Львів, Одеса, Харків, Дніпро і з інших міст України) та з-за кордону.

З вітальним словом виступили заступник декана юридичного факультету доц. Роман Шандра, завідувач кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, д.ю.н. професор Олександра Яворська, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, к.ю.н., судовий експерт Олександр Дорошенко. Виступаючі відзначили важливість проведення наукових заходів з тематики інтелектуальної власності та відзначили їх значущість в обговоренні проблем правового регулювання вказаних відносин. 

Дорошенко О.Ф., директор НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, к.ю.н., судовий експерт, у свої доповіді зупинився на проблемах надання додаткової охорони прав на винаходи. Зокрема, він відзначив, що необхідно внести зміни до статті 27-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та встановити строк для подання клопотання про отримання додаткової охорони винаходів, патенти на які отримані до набрання чинності Законом № 816-IX. Таке клопотання має бути подано до НОІВ не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку чинності майнових прав на винахід: як це передбачено в Інструкції про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу. Запропоновані зміни сприятимуть досягненню балансу інтересів власників патентів на винаходи на оригінальні лікарські засоби, виробників генеричних лікарських засобів та забезпечать реалізацію прав людини на доступність ліків.

Майданик Р.А., професор кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.ю.н., зупинився на аналізі правової природи цифрової речі. У своїй доповіді він наголосив на тому, що поняття цифрової речі грунтується на властивих будь-яким речам загальних ознаках, до яких відносять їх здатність бути приналежністю особи, перебувати в її правовому пануванні, мати економічну цінність і слугувати для використання, наскільки вони є складовими частинами майна, з урахуванням особливостей, які випливають із нематеріальної природи цифрової речі. Цифрова річ за своєю правовою природою є самостійним оборотоздатним нематеріальним майновим об’єктом цивільних прав, на який поширюються положення Цивільного кодексу про речі, якщо інше не встановлено законом або не випливає із сутності цифрової речі.

У своїй доповіді професор кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права Львівського національного університету імені Івана Франка, д.ю.н. Яворська О.С. наголосила на важливості належної правової охорони творів, що стали суспільним надбанням. Зокрема, вона наголосила на тому, що Закон України «Про авторське право і суміжні права»  включає статтю 30 – перехід творів в суспільне надбання, згідно ч. 1 якої закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Проте такий підхід видається завуженим, адже суспільним надбанням стали твори, створені в період, коли авторське право ще не діяло як таке (наприклад, твори епохи Відродження – картини всесвітньовідомих художників, літературні твори тощо). У суспільне надбання можуть перейти і твори, автори яких відмовилися від належних їм прав. Правовими наслідками переходу творів у суспільне надбання є можливість їх вільного, без виплати авторської винагороди, використання будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора. Професор відзначила, що законодавче закріплення обов’язку дотримуватися особистих немайнових прав автора є межею здійснення прав на твори, що є суспільним надбанням. Для впорядкування відносин щодо використання творів, що є суспільним надбанням, варто звернути увагу на інформування про них широкого загалу. Варто активно популяризувати вітчизняні твори, що перейшли в суспільне надбання. Забезпеченню широкого доступу до них сприятиме інформуванню світу про нас, нашу державу, культуру, людей.

На проблемах фінансове забезпечення інтенсифікації інноваційно-інтелектуального середовища зупинився у своїй доповіді Бутнік-Сіверський О.Б., головний науковий співробітник відділу промислової власності та комерціалізації ОІВ Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, завідувач кафедри економіки, обліку та фінансів Інституту післядипломної освіти НУХТ, д.е.н., професор, академік АТН України та академік УАН. Він зазначив, що інноваційно-інтелектуальне середовище – це цільове поєднання висококваліфікованих провідних спеціалістів та науковців в відповідній організаційно-функціональній та техніко-технологічній інфраструктурі, яке націлене на інноваційне та техніко-технологічне інтелектуальне підприємництво. Залучення відповідних фінансових джерел (інноваційних, інноваційних, венчурних, інвестиційних, приватного та іноземного капіталу) сприятиме реалізації розробленому план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України,  у кому наведено перелік пропозицій щодо пріоритетних реформ та стратегічних ініціатив, проектів нормативно-правових актів, прийняття і реалізація яких є необхідними для ефективної роботи та відновлення України у воєнний і післявоєнний періоди, який подано Національною радою з відновлення України від наслідків війни.

Право промислової власності Польщі стало предметом доповіді доц. Андрощука Г.О., головного наукового співробітника НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, к.ю.н. Він зупинився на аналізі проекту закону Польщі «Про Право промислової власності (рrojekt ustawy Prawo własności przemysłowej)». Доповідач зосередився на найважливіших змінах, що випливають із підготовленого законопроекту та представляють інтерес для українських законотворців та фахівців у сфері інтелектуальної власності. Законопроект комплексно запроваджує нове регулювання у сфері промислової власності відповідно до цілей Стратегії відповідального розвитку (Strategia na rzecz Odpowiedzialnego Rozwoju (SOR), в т.ч. забезпечення оптимального використання інтелектуального капіталу, яким володіють поляки в країні та за кордоном. Уніфікація та модернізація всього права промислової власності також призведе до зміцнення правового та інституційного середовища інноваційних підприємств і створить дієву систему охорони  прав промислової власності. Законопроект комплексно регулює всі об'єкти промислової власності.

Активним учасником конференції був Сергій Глотов, к.ю.н., лектор Вільнюського державного університету (Литва), асистент кафедри цивільної юстиції та адвокатури НЮУ ім.Я.Мудрого, науковий співробітник НДІ ІВ НАПрН України, адвокат. У своїй доповіді він зупинився на аналізі недоліків законопроекту про авторське право і суміжні права №5552-1. Так, він відзначив, що до змісту законопроекту є доволі багато концептуальних запитань, які породжені його новелами, наприклад, про електронний реєстр оригінальних художніх творів (ст.32 проекту), право sui generis на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою (ст.35 проекту) і т.д., й так званою класичною проблематикою права інтелектуальної власності на кшталт наявності чи відсутності часток у виключному праві, мети цивільно-правової відповідальності за порушення авторського права, обігоздатності окремих немайнових прав з метою «роз’яснення» ч.2 ст.423, ч.1 ст.429, ч.2 ст.430 ЦК України в діючій редакції і т.п., а також через намагання ввести на рівні закону визначення понять, до яких в кожній без виключення юрисдикції ставляться з певною обережністю. Доповідач наголосив, що не зважаючи на проголошені у Пояснювальній записці до законопроекту високі цілі, сам законопроект, нажаль, є суперечливим, слабким та таким, що в разі ухвалення викличе більшою мірою правову невизначеність, аніж врегулює належним чином авторські правовідносини.

Провідний експерт міжнародного відділу реєстрацій торговельних марок ДП Український інститут інтелектуальної власності «Укрпатент» Кондик Д.П. свій виступ присвятив проблемним питанням правового регулювання використання торговельних марок у Метавсесвіті. Він відзначив, що Метавсесвіт – це нова реальність двадцять першого століття – паралельний цифровий світ, існування якого немає сенсу заперечувати, поступово стає частиною життя кожного з нас. Доктринально концепція правової охорони  метавсесвіту є дискусійною, але існування є беззаперечним, принаймні незаперечним є те, що цифрові реальності вже існують, на них продають цифрові товари, надають цифрові послуги, відтворюють логотипи зареєстрованих торговельних марок. У цифрових просторах, таких як «Roblox», «Fortnite», «Second Life» і «Descentraland», можна продавати товари та надавати цифрові послуги. Саме тому логічним є те, що Метавсесвіт не обходиться без засобів для індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг – найвідоміших світових брендів. 

Доцент кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права Львівського національного університету імені Івана Франка, к.ю.н. Тарасенко Л.Л. охарактеризував охорону прав інтелектуальної власності у правовому режимі ДІЯ СІТІ. Він звернув увагу на те, що правовий режим Дія Сіті – це сукупність правових норм, якими визначаються права та обов’язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв’язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням гіг-контракту, належать гіг-спеціалісту, який створив такий об’єкт. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений гіг-спеціалістом у зв’язку з виконанням гіг-контракту, належать резиденту Дія Сіті, який є замовником за таким гіг-контрактом, якщо інше не передбачено гіг-контрактом. Натомість резидент Дія Сіті, який є замовником за гіг-контрактом, набуває майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв’язку з виконанням гіг-контракту, в момент, наступний за створенням такого твору, якщо інше не встановлено гіг-контрактом.

Учасники конференції констатували необхідність та важливість періодичного проведення наукових заходів з проблематики інтелектуальної власності, інформаційного права, Інтернет та ІТ права.

 

Останні новини

Анонс подій

Анонс конференції

 

    

 

Зв'яжіться з нами

Для отримання послуг з аудиту та експерної оцінки, консультацій з питань інтелектуальної власності.

Контакти

Київ, 03150 вул. Казимира Малевича, 11

Тел.: +38 (044) 200 08 76
Email: ndiivu@gmail.com